Анекдоты (приветствуются придуманные лично вами!)

[Пепел]

Гарри Поттер вбегает в кабинет Дамблдора.
- Быстрее, профессор Дамблдор! Около школы какой-то господин бьет моего отца...
Дамблдор выскакивает на улицу и видит дерущихся Северуса Снейпа и Люциуса Малфоя. Он поворачивается к Гарри и непонимающе спрашивает.
- Послушай, и кто же, по твоему из них твой отец?
- Вот это они сейчас и выясняют.

Утро. Люпин и Блэк мирно спят в постели. После настойчивого стука в дверь Люпин просыпается и будит Блэка: - Сириус, вставай! Сириус! Вставай!!! Нет, Сириус - ты ВЕСЬ вставай!

[Эмбер Розье]

ПочемуПочему Снейп так долго не может выбрать между Малфоем и Блэком?
- Один из них белый, другой пушистый
***
Заходит Северус Снейп в класс и говорит:
- За мое опоздание 50 баллов с Гриффиндора, а кто против, получит в рыло без всяких базаров!
***
Из серии загадок, моя любимая:
Гарри Поттер и Драко Малфой совершили забег от Драчливой Ивы до хижины Хагрида. Известно, что Гарри бежал со скоростью звука, а Драко со скоростью света. Какой силы пендель получили от Драчливой Ивы оба бегуна?

[weekenda]

Вот вам.
Во время бури очень сильно пострадал Добби, так как был избит собственными ушами.

[Dre(a)d]

Рульно, хоть и флуда много... Сдорово про Добби, Кто отец и "Один белый..."!

Анекдотов мало - мы с Форждем почти все, кроме пошлятины перешутили. Анекдоты ПОЙДУТ после 6-ой книги.

"Ты и в половину не так зол, как следовало бы!" - хрипел Дамболдор заранее приготовленную фразу, захлебываясь в собственной крови...

На обратной стороне Диклорации О Статусе Гоблинов тайная организация гоблинов-подрывников оставила карту Волшебного банка, прочитать которую можно только в очках Гарри Поттера...
Смотрите на видео "Сокровище Гринготса"!

Теперь Гарри Поттер - мальчик который выжил... ИЗ УМА!

Сенсация! 5-го "Гарри Поттера" будут снимать в России! На роль профессора Амбридж приглашена Валерия Ильинишна Наводворская!!!!!


Реклама: сходите в тему про Ночной Дозор, почитайте Бухой Дозор!

[Тук]

"Ты и в половину не так зол, как следовало бы!" - хрипел Дамболдор заранее приготовленную фразу, захлебываясь в собственной крови...
Однозначный шедевр))

[weekenda]

На обратной стороне Диклорации О Статусе Гоблинов тайная организация гоблинов-подрывников оставила карту Волшебного банка, прочитать которую можно только в очках Гарри Поттера...
Смотрите на видео "Сокровище Гринготса"!

кстати, очень похоже =) а вообще сокровище нации классный фильм.

[Кети]

Dre(a)d писал:
На обратной стороне Диклорации О Статусе Гоблинов тайная организация гоблинов-подрывников оставила карту Волшебного банка, прочитать которую можно только в очках Гарри Поттера...
Смотрите на видео "Сокровище Гринготса"!

Ты все-таки напечатал это!?! А я уж думала, что Ты просто шутил...

[Dre(a)d]

Dre(a)d, спасибо, стараюсь как могу

Да не за что! Я рад, что анекдотное дело хоть и приутухло, но живет!

Кстате, тебя там в риге не обижают? Как русскую поттероманку?

[weekenda]

Dre(a)d, неа, вот кстати новый анек ! если кто-то шутил на эту тему не обижайтесь.

Приходит Гарри с Чжоу к мадам Паддифут. Чжоу подходит к мадам и шепотом спрашивает:"Ну как, все готово?""Конечно, за дополнительную плату . . .""Да, да, все равно не я плачу."
Ну ведет она их к столику, они садятся, а на столике стоит фотография Седрика в рамочке, скатерть с Седриком, салфетки, тарелки.
Паддифут:"Вот , специально заказанное блюдо, "Трагическая смерть Седрика", только сегодня."
Гарри:"Ну, Чжоу, так о чем ты хотела поговорить?"

может и не очень смешно но меня приколола идея.

[Dre(a)d]

Довольно забавно. Только чуток растянуто и в такого рода анекдотах не надо ставить
А:
Б:
А:...
надо - сказал А.
- ответил Б.

И будет реально смешнее!

[Пепел]

Снейп приходит к мадам Помфри:
- Поппи, что-то я последнее время стал какой-то злой и раздражительный.
Помфри, с трудом отрываясь от написания рецепта:
- Что Вы сказали, Северус?
- ... Не зли меня, с#ка!!!

Снейп случайно перепутал Волчье зелье с Любовным и затем в панике бегал по всему замку от любвеобильного вервольфа.

Сборная Слизерина по квиддичу опять радует болельщиков! На этот раз болельщиков Гриффиндора...

Снейп - Блеку: сам бы тебя поцеловал, но пусть лучше дементоры, они этого так долго ждали.

Начальник распекает менеджера за систематические опоздания.
- Итак, почему же вы опоздали сегодня, вчера, позавчера и так далее?
- Видите ли, господин начальник, по биоритмам я - "сова"...
- Ах, сова, значит? Ну хорошо, с завтрашнего дня будете разносить почту!

МакГонагалл в учительской:
- Завтра у нас праздник, День Трансфигурации. Поэтому поручаю: тебе, Добби, сварить праздничный ужин; тебе, Северус, сварить самогону; а тебе, Хагрид, сварить, что Главный зал не место для разведения соплохвостов!

А тебе, weekenda, сварить, что надоела ты уже со своим флудом!!!

[Пепел]

Гарри спрашивает у Гермионы:
- Герми, что такое "смешанное чувство"?
- Смешанное чувство, это, когда ты видишь, как Амбридж на твоей новой "Молнии" угодила в Гремучую Иву.

[Agamemnon]

Гарри Поттер спрашивает у Дамблдора:
— Скажите, профессор, откуда у вас взялся Фоукс?
— Знаешь ли, Гарри, у меня в молодости были определённые проблемы в общении с девушками. Поэтому я решил прибегнув к помощи магии сделать так, чтобы рядом со мной всегда была сгорающая от нетерпения улётная цыпочка...

*********

Гарри Поттер спрашивает у Люпина:
— Профессор, почему вы каждый месяц на два-три дня куда-то исчезаете?
— Знаешь ли, Гарри, критические дни бывают не только у женщин...

*********

Тайное собрание членов «Отряда Дамблдора». Разрабатывается план захвата министерства магии с дальнейшим смещением Фаджа с поста министра. Гарри излагает присутствующим подробности операции:
— Для этих целей нам понадобятся волшебные палочки и мётла...
Тут его перебивает Гермиона:
— Нет, Гарри, такая экипировка нам ни к чему. Достаточно будет оранжевых шарфов и букетов роз.

*********

На ту же тему:

Рон спрашивает у остальных членов «Отряда Дамблдора»:
— Знаете, чего нам не хватает для успешного свержения Фаджа?
— И чего же?
— Для начала нужно, чтобы Снейп попытался отравить Гарри. Затем Гермиона должна будет сменить причёску. И только после этого можно приступать к активным действиям...

*********

Гарри и Гермиона в кабинете Дамблдора.
— Друзья мои! Я вызвал вас к себе для того, чтобы поручить вам расследование одного чрезвычайно секретного дела. Готовы ли вы послужить на благо Школе?
— Да, профессор, мы готовы.
— Тогда ступайте к профессору МакГонагалл — она вам всё объяснит. И что бы ни случилось, помните: ИСТИНА ГДЕ-ТО РЯДОМ...

*********

Штирлиц сидит в кабинете Мюллера. Они о чём-то напряжённо разговаривают. Вдруг Мюллер судорожно хватается за предплечье:
— Чёрт, опять Фюрер вызывает к себе на доклад...

*********

Конец седьмого года обучения Гарри в Хогвартсе. Он и его друзья успешно сдали все экзамены. После весёлого выпускного вечера «отряд Дамблдора» в полном составе отправился в подземелье к профессору Снейпу.
— Мы хотим сказать вам кое-что на прощанье, профессор.
— Говорите, я вас слушаю.
— ЙО-ХО-ХО, УБЛЮДОК!!!

*********

Ночь. Общая гостиная факультета Гриффиндор. Гарри Поттер в полном одиночестве сидит у камина и полирует рукоять своей метлы. Внезапно в помещение врывается Рон Уизли:
— Наконец-то я смог узнать всю правду об этом проклятом болгарине!
— Какую такую правду, Рон? О чём ты говоришь?
— Выяснилось, что Виктор Крам — это псевдоним, а квиддич — всего лишь прикрытие. На самом деле он революционер-подпольщик по фамилии Инсаров...

[leksa17]

Приходит Люциус Малфой домой. Открывает ему Добби.
- Что, старый развратник, опять по девкам шлялся?
- Нет, Добби. Ходил покупать себе слуховой аппарат

[leksa17]

Маленький Том Реддл пристает к прохожему:
- Дяденька, дай закурить!
- А волшебное слово?
- Авада Кедавра!

[leksa17]

Гарри и Драко курят косяк.
Гарри (затягивается): Я тебя люблю!
Драко (затягивается): Та же фигня!
***
Гарри вбегает в кабинет Дамблдора:
- Господин директор, там миссис Норрис котят родила, черненьких таких, с большими носами и сальной шерстью!
- Сколько раз предупреждал, Гарри: не подпускать Снейпа к кошке!
Через некоторое время Гарри снова прибегает.
- Господин директор, там миссис Норрис опять котят родила, таких лохматых, с бородой...
- А это, Гарри, уже не твое дело!

[Пепел]

Это не анекдот, это жизнь. Друг один прислал с Украины. Но почитаешь и не надо никаких анекдотов...

Блокологія (Окклюменция, если кто не понял)

Крічер, як виявилося, зачаївся на горищі. Сіріус розповідав, що знайшов його там, укритого порохом і заклопотаного, поза сумнівом, пошуками нових реліквій Блекової родини для своєї схованки в комірчині. Хоч Сіріуса й задовольнила ця версія, та Гаррі відчув неспокій. Крічер тепер мав кращий настрій, менше, ніж раніше, буркотів усілякі прокльони і слухняніше виконував накази, проте раз чи двічі Гаррі ловив на собі його пожадливий погляд, але той одразу від нього відвертався.
Гаррі не ділився своїми невиразними підозрами з Сіріусом, чия веселість випаровувалася разом із завершенням різдвяних канікул. Наближався день їхнього від'їзду до Гоґвортсу, і в Сіріуса дедалі частішали "напади відлюдькуватості", як називала їх місіс Візлі, під час яких він ставав мовчазний, дратівливий, і по кілька годин сидів у кімнаті Бакбика. Його похмурість пронизувала весь будинок, просочуючись попід дверима, ніби якийсь отруйний газ, і заражала всіх присутніх.
Гаррі не хотів знову залишати Сіріуса на самоті з Крічером. Якщо чесно, то він уперше в житті нітрохи не прагнув повертатися в Гоґвортс. Адже в школі панувала тиранія Долорес Амбридж, котра за час їхньої відсутності проштовхнула, поза сумнівом, ще з десяток постанов. Йому вже не світив квідич, натомість з наближенням іспитів мала тільки зростати кількість домашніх завдань, а Дамблдор і досі залишався недоступний. Правду кажучи, якби не ДА, Гаррі, мабуть, благав би Сіріуса, щоб дозволив йому покинути Гоґвортс і залишитися на площі Ґримо.
А в останній день канікул сталося таке, після чого Гаррі взагалі почав жахатися повернення до школи.
– Гаррі, любий, – зазирнула місіс Візлі до кімнати Гаррі й Рона. Ті якраз грали в чарівні шахи в присутності Герміони, Джіні та Криволапика. – Чи не міг би ти зайти на кухню? З тобою хотів би поговорити професор Снейп.
До Гаррі не відразу дійшли її слова. Його тура саме ув'язалася в запеклу битву з Роновим пішаком і Гаррі захоплено її підганяв.
– Збивай його... збивай, це звичайний пішак, дурна! Вибачте, місіс Візлі, що ви сказали?
– Професор Снейп. На кухні. Хоче поговорити.
Гаррі злякано розкрив рота. Подивився на Рона, Джіні й Герміону, а ті на нього. Криволапик, якого Герміона ледве стримувала останню чверть години, радісно стрибнув на дошку, примусивши фігури з несамовитим вереском розбігатися хто куди.
– Снейп? – безпорадно перепитав Гаррі.
– Професор Снейп, мій любий, – осудливо виправила його місіс Візлі.
– Що йому від тебе треба? – збентежено запитав Рон, коли місіс Візлі вийшла з кімнати. – Ти ж нічого такого не зробив, правда?
– Та ні! – обурився Гаррі, намагаючись пригадати, що він міг такого зробити, щоб Снейп приперся аж сюди, на площу Ґримо. Може, отримав за останню домашню роботу оцінку "Т"?
За хвилину-другу він відчинив двері кухні й побачив там Сіріуса та Снейпа. Вони сиділи за довгим кухонним столом, люто дивлячись у протилежні боки. Їхнє важке мов-чання було просякнуте взаємною неприязню. Перед Сіріусом на столі лежав розгорнутий лист. – Е-е, – дав знати про себе Гаррі.
Снейп повернув до нього обличчя, облямоване пасмами масного чорного волосся.
– Сідай, Поттере.
– Знаєш, Снейп, – голосно сказав Сіріус, відхилившись на задніх ніжках стільця й дивлячись у стелю, – я б волів, щоб ти тут не командував. Це мій дім, якщо хочеш знати.
Мертвотно-бліде Снейпове обличчя вкрилося неприємним рум'янцем. Гаррі сів на стілець біля Сіріуса з протилежного від Снейпа боку стола.
– Поттере, я мав би зустрітися з тобою наодинці, – на Снейпових губах з'явилася знайома крива посмішка, – але Блек...
– Я його хрещений батько, – ще голосніше, ніж перед тим, вигукнув Сіріус.
– Я прибув сюди за Дамблдоровим наказом, – Снейпів голос, на відміну від Сіріусового, ставав дедалі тихіший і в'їдливіший, – але ти, Блек, можеш залишатися, я не проти. Ти ж любиш почуватися... залученим.
– Що ти цим хочеш сказати? – зірвався на ноги Сіріус, а його стілець перекинувся на підлогу.
– Тільки те, що я розумію, як тебе... е-е... дратує той факт, що ти не робиш для Ордену нічого корисного, – наголосив на останньому слові Снейп.
Тепер уже почервонів Сіріус. Снейп переможно скривив губи й повернувся до Гаррі.
– Поттере, мене сюди прислав директор – переказати його побажання, щоб ти цієї чверті почав вивчати блокологію.
– Що вивчати? – не зрозумів Гаррі. Снейп вишкірився ще глузливіше.
– Блокологію, Поттере. Магічний захист розуму від зовнішнього проникнення. Маловідому, але вельми корисну галузь магії.
Серце Гаррі закалатало з шаленою швидкістю. Захист від зовнішнього проникнення? Але ж він не одержимий, з цим усі погодилися...
– А навіщо мені вивчати ту логію... як там її? – вигукнув він.
– Бо директор вважає це слушним, – єлейним голосом пояснив Снейп. – Щотижня матимеш приватні уроки, але нікому про це не розповідатимеш, особливо Долорес Амбридж. Ти зрозумів?
– Так, – відповів Гаррі. – А хто мене буде вчити?
Снейп підняв брову.
– Я, – сказав він.
Гаррі відчув, як у нього похололо в грудях. Додаткові уроки зі Снейпом... за що йому така кара? Він зиркнув на Сіріуса, шукаючи підтримки.
– А чому Дамблдор сам не може навчати Гаррі? – агресивно спитав Сіріус. – Чому ти?
– Мабуть, тому, що директор воліє доручати все неприємне іншим, – шовково відказав Снейп. – Можу тебе запевнити, що я не домагався цієї роботи. – Він підвівся. – Поттере, чекатиму тебе в понеділок о шостій вечора. У моєму кабінеті. Якщо хтось поцікавиться, скажи, що йдеш по лікувальну настоянку. Хто бачив тебе на моїх уроках, не стане заперечувати, що тобі потрібно лікуватися.
Він рвучко рушив до виходу, аж його чорний дорожній плащ розвіявся у нього за плечима.
– Стривай, – зупинив його Сіріус і випростався на стільці.
– Блек, я поспішаю. На відміну від тебе, я не маю необмеженого вільного часу.
– Тоді я відразу до суті, – встав Сіріус. Він був значно вищий за Снейпа, що, як помітив Гаррі, стискав у кишені кулак – мабуть, тримав чарівну паличку. – Якщо я почую, що ти використовуєш ці уроки блокології, щоб знущатися над Гаррі, то ти мені за це відповіси.
– Як зворушливо, – зневажливо посміхнувся Снейп. – Але ж ти вже, мабуть, помітив, що Поттер дуже схожий на свого батька?
– Помітив, – гордо відповів Сіріус.
– Тоді ти мусиш знати, який він зарозумілий, і що будь-яке зауваження відскакує від нього, наче горох від стіни, єлейно сказав Снейп.
Сіріус різко відштовхнув стільця і рушив навкруг столу до Снейпа, на ходу витягаючи чарівну паличку. Снейп вихопив свою. Вони наготувалися до бійки. Сіріус лютував, а Снейп вираховував ситуацію, зиркаючи то на кінчик Сіріусової чарівної палички, то на його обличчя.
– Сіріусе! – вигукнув Гаррі, але той ніби й не чув.
– Я попередив тебе, Слинявусе, – Сіріус наблизився до Снейпа мало не впритул, – я чхати хотів на те, що Дамблдор вважає, ніби ти виправився. Мені видніше!
– Чого ж ти йому не скажеш? – просичав Снейп. – Боїшся, що він не сприйме серйозно поради чоловіка, який ось уже півроку переховується в материному домі?
– А скажи мені, як там зараз Луціус Мелфой? Мабуть, радіє, що його вірний цуцик працює в Гоґвортсі?
– До речі про собак, – м'яко озвався Снейп, – чи відомо тобі, що Луціус Мелфой упізнав тебе, коли ти влаштував собі прогуляночку? Це ти, Блек, добре придумав – показатися на вокзальній платформі, де тобі ніщо не загрожувало... зате тепер ти маєш залізні підстави в майбутньому навіть носа не висувати зі своєї нори.
Сіріус підняв чарівну паличку.
– НІ! – закричав Гаррі, перестрибуючи стіл і намагаючись їх розборонити. – Сіріусе, не треба!
– Ти хочеш сказати, що я боягуз? – заревів Сіріус, відпихаючи від себе Гаррі, але той не вступався.
– Мабуть, так, – відповів Снейп.
– Гаррі... відійди! – загарчав Сіріус, відштовхуючи його вільною рукою.
Відчинилися двері, і на кухню зайшла вся щаслива родина Візлів разом з Герміоною та самим містером Візлі, що гордо крокував у плащі-дощовику, накинутому поверх смугастої піжами.
– Одужав! – радісно оголосив він усім присутнім. – Цілком одужав!
І тут усі Візлі завмерли на порозі, побачивши перед собою застиглих Сіріуса і Снейпа, які націлили один одному в обличчя чарівні палички, і Гаррі, що стояв між ними, розчепіривши руки, і намагався їх розборонити.
– Мерлінова борода, – сказав містер Візлі, й усмішка зникла з його обличчя, – що тут відбувається?
Сіріус і Снейп опустили чарівні палички. Гаррі перевів погляд з одного на другого. Обличчя в кожного зберігало вираз цілковитої зневаги, але несподівана поява стількох свідків примусила їх отямитися. Снейп засунув чарівну паличку в кишеню, обернувся й мовчки шаснув повз Візлів з кухні. За дверима озирнувся.
– О шостій вечора в понеділок, Поттере.
І зник. Сіріус люто дивився йому вслід, стискаючи чарівну паличку.
– Що тут сталося? – ще раз запитав містер Візлі.
– Нічого, Артуре, – відповів Сіріус, тяжко дихаючи, ніби щойно пробіг довгу дистанцію. – Просто товариська розмова між двома давніми шкільними друзями. – Він зробив величезне зусилля, щоб усміхнутися. – То... ти вже одужав? Це дуже добре, дуже.
– Правда? – підвела чоловіка до стільця місіс Візлі. – Цілитель Сметвик урешті-решт сотворив чудо і знайшов протиотруту від тієї зміюки. Артур же отримав добрячий урок на тему дилетантських забав з маґлівською медициною. Чи не так, любий? – грізно спитала вона.
– Так, люба Молі, – покірно погодився містер Візлі.

[Эмбер Розье]

Agamemnon, про Штирлица и Крама

Анекдот, правда не в тему, но прикольный, жизненный...
Звонит любовник любовнице:
- Давай встретимся.
- Давай.
- А где?
- Давай у меня.
- А муж?
- А его сейчас нет, он ушел в Интернет!

[Снуккер]

Панси с девчонками в общей гостиной.
- Панси, чего грустишь?
- У Драко СПИД обнаружили…
- Как???
- Да пошутила я, девочки. А чего это вы все так побледнели?
*
Идут Гарри и Рон, мимо них проходит красивая девушка. Рон:
- Смотри, она мне улыбнулась…
Гарри:
- А чему ты удивляешься? Я тебя, когда в первый раз увидел, вообще полчаса ржал...
*
Гарри побил Драко. Подбегают Панси и Гермиона. Драко - Панси:
- Он меня ударил! Посмотри: кровь идёт, не идёт?
- Тебе вообще всё идёт, милый.
*

[Снуккер]

Ой, и вот ещё:
Ты слишком увлёкся ГП , если…
…пытаешься шокировать своего друга фразой: «Я читал ВСЕ книги о ГП, смотрел все фильмы, прошел все игры!» и тебе это удается.
…более того, всё это хранится у тебя на компе.
…красишь волосы в каштановый цвет, и просишь всех называть тебя Герми.)
…Заставляешь своего парня подкрасится, и зализать волосы, чтоб он был похож на Драко.
…читаешь ГП в оригинале, хотя не знаешь английского.
…твой мобильник наигрывает музыкальную тему из ГП.
... у тебя кончается место на диске из-за кучи файлов, связанных с ГП. И чтобы освободить немного места, ты стираешь Microsoft Office.
... твои друзья больше не приходят к тебе домой, так как боятся, что ты опять будешь показывать им фики по ГП.
... когда ты очень поздно приходишь домой, твои родители применяют максимальное наказание: НИКАКОГО ГАРРИ ПОТТЕРА ДВЕ НЕДЕЛИ!!!
...твои дети, после первого дня, проведенного в школе, начинают спрашивать тебя, почему их зовут "Гаррри" и "Рон".
…твоя стартовая страница, Форум клуба ГП=)
...буквы ГП меняют смысл только про добавлении "и я не имею в виду Гарри Поттера".

[Пепел]

... если сломался твой принтер "HP LaserJet 1100", ты ищешь адреса сервисных центров на сайтах Гарри Поттера...

[Пепел]

Квиддич, все-таки убил Harry Pottera

[weekenda]

QwertyFlo, даааа, давай анекдот такой напиши !!! и меня запиши в соавторы.

[Dre(a)d]

Ночь. Общая гостиная факультета Гриффиндор. Гарри Поттер в полном одиночестве сидит у камина и полирует рукоять своей метлы. Внезапно в помещение врывается Рон Уизли:
— Наконец-то я смог узнать всю правду об этом проклятом болгарине!
— Какую такую правду, Рон? О чём ты говоришь?
— Выяснилось, что Виктор Крам — это псевдоним, а квиддич — всего лишь прикрытие. На самом деле он революционер-подпольщик по фамилии Инсаров...

Этот не понял, остольное - полный улет, Аг!!! Так держать! А вот я ударился в переделки песен и в анекдоты серьезно вернусь лишь с 6-ой книгой...

[Agamemnon]

Гарри Поттер всю жизнь мечтал побывать на Трафальгарской Площади, увидеть памятник адмиралу Нельсону и покормить хлебными крошками голубей. Ради своей мечты он уже тысячу раз исходил весь Лондон с севера на юг и с востока на запад, но Трафальгарской Площади так и не увидел. Вместо этого Гарри неизменно оказывался на платформе 9 и 3/4 вокзала Кингс-Кросс в состоянии сильнейшего алкогольного опьянения…

***

Ночь. Общая гостиная факультета Гриффиндор. Гарри Поттер в полном одиночестве сидит у камина и полирует рукоять своей метлы. Внезапно в помещение врывается Рон Уизли:
— Наконец-то я смог узнать всю правду об этом проклятом болгарине!
— Какую такую правду, Рон? О чём ты говоришь?
— Выяснилось, что Виктор Крам — это псевдоним, а квиддич — всего лишь прикрытие. На самом деле он революционер-подпольщик по фамилии Инсаров...

Для понимания этих двух анекдотов надо прочесть поэму Венедикта Ерофеева "Москва - Петушки" и повесть И. В. Тургенева "Накануне". Мне, видите ли, захотелось повыпендриваться :))